SCHOOL SURVIVAL, 2019
GOLD, 2022
In Gold and School Survival, Alena Grom uses the 2014 Russian backed separatist forces occupation of the Donetsk and Luhansk regions of eastern Ukraine as her point of departure. Her projects focus on the children living along either side of the 420-kilometer-long demarcation line, now among the world’s most mine-contaminated area.
In School Survival we find ourselves in the city of Krymske, in the Luhansk region of Ukraine. This resort town, cut-off from the world since the 2014 Russian occupation, can only be accessed via a pontoon bridge. The village school, partially destroyed and looted by Russian soldiers, was rebuilt by the locals. In 2019, twenty five students remained. Grom introduces them to us, as they stand in the schoolyard, challenging us to consider their future. Will they survive? If they do, what will their lives look like, given their current militarized reality and trauma-based existence?
In Gold, we meet children from the city of Zolote (Ukrainian word for ‘gold’), also in the occupied zone. Shelling, militant warfare, and enemy occupation define their lived experiences. Here, Grom creates a series of formal portraits. Each child is adorned with a gold halo, as if a Byzantine saint. This rich, jewel-like reference makes us wonder if Grom is anticipating their future.
Alena Grom (b. 1976 in Donetsk, Ukraine)
lives and works in Bucha.
ОЛЕНА ГРОМ
ШКОЛА ВИЖИВАННЯ, 2019
ЗОЛОТЕ, 2022
У серіях «Золоте» і «Школа виживання» як відправну точку Олена Гром використовує окупацію проросійськими сепаратистами Донецької і Луганської областей на сході України в 2014 році. Її проєкти зосереджені на дітях, що живуть по обидва боки від 420-кілометрової демаркаційної лінії, що зараз є однією з найбільш замінованих територій у світі.
Серія «Школа виживання» переносить нас в українське місто Кримське Луганської області. Це курортне містечко відрізане від світу, оскільки після російської окупації у 2014 році туди можна потрапити лише по понтонному мосту. Сільська школа, частково зруйнована й пограбована російськими солдатами, була відновлена місцевими жителями. У 2019 році там залишилося двадцять п’ять учнів. Олена Гром показує нам їх такими, якими вони є, – на шкільному подвір’ї, – спонукаючи нас замислитися про їхнє майбутнє. Чи виживуть вони? Якщо вони виживуть, як виглядатиме їхнє життя, беручи до уваги їхню воєнізовану реальність та існування, засноване на травмах?
У серії «Золоте» ми бачимо дітей з міста Золоте, що також розташоване в окупованій зоні. Їхній життєвий досвід визначають обстріли, військові дії й ворожа окупація. Тут Олена Гром створює серію формальних портретів. Кожну дитину прикрашає золотий німб, немов візантійського святого. Це багате, схоже на дорогоцінний камінь, посилання змушує нас задуматися, чи Олена Гром таким чином передбачає їхнє майбутнє.
Олена Гром (народилася у 1976 році в м. Донецьк, Україна) живе й працює в м. Буча, Україна.
