AFFECTED BY THE WAR, 2022
Affected by the War explores the early days of the war in Zaporizhzhia, where Tita was born and lives. Her eye turns to the displaced children, documenting their desperation, anxiety and pain.
Zaporizhzhia has welcomed 252,506 displaced persons, including 67,741 children, since March 2022. At first, vehicles inscribed with the word ‘children’ and marred with bullet holes and shrapnel, arrived from Mariupol, Energodar and Berdyansk. Days of hiding during massive shelling while waiting to be evacuated left the families exhausted, ill, and hungry. Temporary shelters popped up all over the city, occupying even the Zaporizhzhia circus.
For Tita, the project hints at this migration while focusing on its impact on the children. Having left everything behind, they carry a book or favorite toy in their knapsack. Tita invites us into their lived experiences. We do not see the volunteers who greet, feed, and clothe them, sew their blue and yellow sleeping bags, nor the doctors who examine and treat them. Instead, she shows us the children clinging to their toys or the pets they have brought with them. She brings us face to face with their fear, desperation, and innocence, as if imploring us to do something.
Elena Tita (b. 1979 in Zaporizhzhia, Ukraine) lives and works in Zaporizhzhia.
ОЛЕНА ТІТА
ПОСТРАЖДАЛІ ВІД ВІЙНИ, 2022
Серія «Постраждалі від війни” розповідає про перші дні війни в Запоріжжі, де народилася і живе Олена Тіта. Її погляд повертається до дітей-переселенців, документуючи їхній відчай, тривогу та біль.
З березня 2022 року Запоріжжя прийняло 252 506 переселенців, зокрема 67 741 дитину. Перші автомобілі з написами «діти», посічені отворами від куль і шрапнелі, прибули з Маріуполя, Енергодару й Бердянська. Після днів переховування під час масованих обстрілів в очікуванні евакуації родини були виснажені, хворі й голодні. Тимчасові притулки з’явилися по всьому місту, зайнявши навіть будівлю запорізького цирку.
Проєкт Олени Тіти демонструє цю міграцію, зосереджуючись на її впливі на дітей. Залишивши все позаду, вони несуть у рюкзаку книгу чи улюблену іграшку. Олена Тіта запрошує нас у їхній життєвий досвід. Ми не бачимо тут ані волонтерів, які їх зустрічають, годують, одягають і шиють для них синьо-жовті спальні мішки, ані лікарів, які їх оглядають і лікують. Натомість вона показує нам дітей, що тримають свої іграшки чи домашніх тварин, яких вони привезли з собою. Вона ставить нас віч-на-віч із їхнім страхом, розпачем і невинністю, ніби благаючи нас зробити щось.
Олена Тіта (народилася в 1979 році в м. Запоріжжя, Україна) живе і працює в Запоріжжі.
